Per aspera ad astra: до 100-літнього ювілею відомого археолога Бориса Тимощука

Тези доповідей Міжнародної наукової конференції (м. Чернівці, 8 квітня 2019 р.). — Чернівці: Технодрук, 2019. — 139 с.Тези доповідей конференції присвячені актуальним питанням історії та археології, які впродовж багатьох десятиліть плідно досліджував відомий вітчизняний науковець Борис Тимощук (1919-2003): старожитності кам’яної доби, епохи палеометалу й раннього заліза межиріччя Верхнього Пруту і Середнього Дністра; слов’яно-руська археологія; пам’ятки козацької доби; історичне краєзнавство й охорона та використання об’єктів історико-культурної спадщини Чернівецької області. Результати досліджень представили науковці та краєзнавці з Чернівецької, Івано-Франківської і Тернопільської областей, Києва, Львова, Ужгорода, Луцька, Харкова, Вінниці, Кам’янця-Подільського (Україна), Відня (Австрія), Нюрнберга (Німеччина), Сучави (Румунія), Кошаліна (Польща), Будапешта (Угорщина).Михайлина Л., Пивоваров С. 100-річчя українського археолога Б.О.Тимощука.
Абашина Н. В.А.Богусевич – дослідник давньоруських міст.
Авраменко М. Дві групи зруйнованих поховань з черняхівського могильника Комарів-1.
Антл-Вейзер В., Мішка К., Ткачук Т. Трипільське поселення Шипинці. Сучасний стан досліджень.
Бабій О. Елементи середньовічного клинкового озброєння з Рухотинського городища (уроч. Корнешти).
Баюк В. Ткацька майстерня ранньослов’янського часу з околиць Луцька.
Боднарюк Б., Сандуляк І. Терени села Великий Кучурів в контексті історико-археологічних даних.
Боднарюк М. Діонісій Олінеску – глибочанин, який створив першу археологічну карту Буковини.
Боднарюк М., Калініченко В. Нові знахідки пізньосередньовічного озброєння з території Пруто-Сіретського межиріччя: до постановки проблеми.
Борисов А. Середньовічні кочів’я в лісостепу (на прикладі печенігів Поросся).
Будзан Д. Давньоруський Хотин у дослідженнях Б.О.Тимощука.
Буйновська Є. Іконографічні джерела з історії Хотинської фортеці.
Булик Н. Українські археологи у Львівському університеті (1918-1939).
Вакуленко Л. Пам’ятки II-І ст. до н.е. на західних землях України.
Возний І. Історична демографія міст Х-XIII ст. на території Північної Буковини.
Воронцова О. Перші дослідники київських печер.
Воротняк І. Етноконфесійна складова феномену буковинської толерантності.
Гуцал В. Б. Тимощук та І. Винокур – видатні постаті в археології України.
Добржанський О. Б.О.Тимощук – дослідник історії міст і сіл Чернівецької області.
Добрянський В. Чи знаходився літописний Моклеков поблизу с. Біла на Чортківщині: лінгвістично-етимологічний та топонімічний аспект дослідження.
Добрянський В., Площанський П. Про дослідження печери «Гиньківці» на Заліщанщині.
Желага Д., Черновол Д., Корвін-Піотровський А., Боднарюк М. Розвідки пам’яток трипільської культури в Глибоцькому районі.
Зарубій Е. Ярослав Пастернак та Львівський історичний музей.
Зоценко І., Гнера В., Лавров В. Археологічні дослідження території Кирилівської обителі у місті Києві.
Івакін В., Баранов В. Археологічні дослідження західно-балтського могильника Острів-1 у Пороссі.
Іваночко А. Особливості постачання та використання води на території Хотинської фортеці та міста Хотина згідно вірувань мусульман.
Ільків М., Грига В. Посудина з кам’яної кераміки з Хотинської фортеці.
Калініченко В. «Σχλαβηνίασ» на службі болгарських ханів під час війн з Візантією у першій половині IX ст.
Калініченко В., Пивоваров С. Нові знахідки предметів ударної зброї із середньовічного поселення в Рідківцях.
Каплієнко В. Історія формування колекції речей салтівської культури в фондах Музею Археології в першій половині XX сторіччя.
Кожолянко О. Юрій Іванович Полянський – дослідник західноукраїнського палеоліту.
Куценяк О. Археологія у житті Олега Кандиби (Ольжича) крізь призму виставки «Захочеш – і будеш!» (до 110-ї річниці від народження).
Кушнір І. Археологічні студії К.А.Ромшторфера на Буковині.
Манігда О., Грабовська О. Проект «Уличі. Археологічна карта».
Мельничук О. Дослідження дерев’яних храмів княжого Галича.
Милян Т. Слов’янські пам’ятки V-VII cт. у верхів’ях Західного Бугу.
Мисько Ю. Визначення складу металевих виробів з археологічних досліджень Митрополичого саду Києво-Печерської лаври у 2018 р. шляхом рентгенфлуоресцентного аналізу (РФА).
Михайлина Л. Ранньосередньовічні гнізда поселень райковецької культури на Буковині та їх соціальний зміст.
Михайлюк В. Паспортизація об’єктів археології міста Чернівці.
Мордовін М., Прохненко І. Товарні пломби Невицького замку.
Моця О. Актуальні проблеми археологічних досліджень давньоруської Буковини.
Нємічева Т. Кавоваріння: османська традиція Хотина.
Петраускас О., Діденко С. Поховання з бронзовою римською посудиною на Поділлі.
Пивоваров С. Нумізматичні матеріали з Буковини в дослідженнях Б.О.Тимощука.
Преступенко Ю., Романович Т. Каталогізація слов’янських пам’яток Чернівецької області Б.О.Тимощуком.
Рідуш Б., Поп’юк Я. Новий шар верхнього палеоліту на багатошаровій стоянці Дорошівці-3.
Рубанець М. Місто Котовець – міф чи реальність.
Руснак О., Головльов М., Задорожнюк А., Ільків М. Печатки Хотинщини: штрихи до каталогізації.
Строцень М., Строцень Б. Мильне V – могильник початку III ст. на Волино-Подільському порубіжжі.
Терський С. З історії дослідження археологічно-архітектурної пам’ятки «Скелі Довбуша» в с. Бубнище на Прикарпатті.
Томенчук Б. Галицько-Буковинське Прикарпаття, як контактна етнокультурна зона склавінів і антів. До проблеми локалізації «Мурсіанського озера» Йордана.
Третьяков О. Особисті знаки та рахункові бірки на Буковині в XIX – на початку XX ст.
Федорук А. Польові розвідки Й. Кромайєра та сучасні дослідження місця битви під Філіппами (42 р. до н.е.).
Филипчук А. Давній Пліснеськ (слов’янський період).
Чаглей В. Музеєфікація культурної спадщини в контексті пам’яткоохоронної роботи.
Чобан Р., Діголарь М. Новий підйомний матеріал верхньопалеолітичних пам’яток Прут-Черемошського вододілу.
Чучко М. Північні волості Молдавської землі в складі Сучавської митрополії та Радівецького єпископства.
Шелеп В., Ляска В., Филипчук А. Історико-культурний заповідник «Давній Пліснеськ».
Шкурідін О. Кургани Хотинського району: історія дослідження і проблеми збереження.
Шманько О. Педагогічна діяльність Бориса Тимощука в Чернівецькому університеті.
Ягодинська М. Старозбаразьке городище: періоди заселення.
Яненко А. Практики вшанування археологів і музейників у інтелектуальному співтоваристві УСРР 1920-30-х рр.
Яшна О. Про історико-культурну цінність черепиці типу «татарка» як елемента покрівлі пам’ятників мусульманської архітектури Криму XV – першої половини XX ст.
Яшний Д. Документальні поштівки кінця XIX – початку XX століть як джерело пам’яткознавчих студій: методологічна складова.
Ignătescu S. Mitul creației în decorul pictat Cucuteni-Trypillia.