Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук : 07.00.05 – етнологія. — Київський національний університет імені Тараса Шевченка. — Київ, 2016. — 288 с.
Мета роботи полягає у комплексному дослідженні особливостей виникнення, еволюції та побутування домусульманських та ісламізованих релігійних вірувань у кримських татар і причорноморських ногайців, що функціонують в народно-побутовій формі.
Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в наступному:
вперше:
в науковий обіг введені терміни «азізізм» та «дуваїзм», визначено та докладно охарактеризовано їхню роль в традиційній обрядовості та культовій практиці досліджуваних етнічних спільнот, простежено їх історичну обумовленість та зв'язок з доісламськими віруваннями;
на основі археологічних матеріалів та власних польових досліджень автора реконструйовано поховальний обряд кочівників України, простежено його еволюцію з доісламських часів до сучасності, охарактеризовано його немусульманський складник;
розроблено класифікацію моделей харчування кримських татар та ногайців, проаналізовано еволюцію системи харчування в контексті дотримання харчових норм ісламу;
використано лінгвістичні матеріали з антропонімії північно-причорноморських ногайців, на основі яких виявлено ступінь релігійності цього етносу;
у науковий обіг введено матеріали польових етнографічних досліджень автора, які здебільшого не мають аналогу в джерелах та літературі;
удосконалено:
знання про походження та побутування в світогляді та релігійній практиці кримських татар і ногайців доісламських вірувань та обрядів, які в процесі історичного розвитку тісно переплелися з офіційною ісламською релігією й часто самими представниками народу сприймаються у нерозривній єдності;
уточнено час проникнення і процес поширення ісламу на українських теренах;
отримало подальший розвиток:
– розгляд історіографічної спадщини вітчизняних вчених, систематизація писемних та залучення археологічних, етнографічних і лінгвістичних джерел, що дозволило повною мірою проаналізувати релігійні погляди ногайців і кримських татар.
Практичне значення дисертації полягає в тому, що робота, яка має певне теоретичне значення, може бути використана в подальших наукових дослідженнях в галузі етнологічної науки та історії і культури народів України.
Практичне значення отриманих результатів визначається також можливістю їх використання в навчальному процесі у вищих і середніх навчальних закладах, при підготовці загальних та спеціальних (за спеціальністю «етнологія», «релігієзнавство», «історія України») курсів, методичних посібників та підручників.
Отримані результати варто використати для розробки прогнозів, документів, законодавчих актів та в практичній діяльності регіональних державних органів влади в районах компактного проживання мусульманських народів.
Їх також доцільно використати й при формуванні експозицій етнографічних та історико-краєзнавчих музеїв.