Данилевич Василь. Археологічна минувшина Київщини

З 5 таблицями малюнків та 9 мапами. — Київ: З друкарні Української академії наук, 1925. — 176 c. — (Збірник історично-філологічного відділу; № 31).Люди оселилися поперше на Київщині ще за часів льодовикової доби. Але найдавніші забутки людського життя тут не сягають далі від молодшого палеоліту. Долішня стація на Кирилівській вулиці, в Київі, становить типовий зразок нашої Орін’якської культури. Горішня стація, що розташувалася на 2 метри вище від попередньої, мабуть, мусить бути застосована до Солютрейської культури, до якої належить також Канівська стація. Не старша від них буде й тая мало досліджена стація, рештки якої знайдено в Київі, вище від Кирилівської вулиці. Власне кажучи, ції чотири стації вичерпують усі наукові відомості про палеолітичні часи на Київщині. Решта палеолітичних знахідок не була науково досліджена, й на відомості про них наука не може покластися. Мимоволі звертають на себе увагу нечисленність нашого матеріялу про палеоліт, взагалі, та повний брак відомостей про старший палеоліт, зосібна. Чи справді люди з’явилися на Київщині тільки наприкінці льодовикової доби та й тоді були тут нечисленні? На мою думку, зазначені явища з’ясовуються простіш. Перш за все на кількість матеріялів вплинув загальний стан української культури. Постійний брак коштів задля археологічного дослідження України, брак наукових археологічних інституцій на Вкраїні, зцентралізування цілої справи археологічних дослідів у Росії в Петербурзі—стояли за царських часів увесь час на перешкоді систематичному дослідженню знахідок мамутових кісток та кісток инших представників мамутової фавни, бо тільки уважний дослід таких знахідок може виявляти палеолітичні стації. Річ у тому, що при мамутах, забитих та спожитих людями, обов’язково знайдуться кремінні начиння. До того деякі кістки будуть розбиті, бо люди завсіди любили кістковий мозок. Тимчасом цілком випадково були відкриті зазначені чотири стації. Але досліджено з них лише три. З другого боку, геологічні явища теж вплинули на кількість наших відомостей про палеоліт. Відклади льодовикової та післяльодовикової діб на Вкраїні заховали глибше й гірше забутки палеолітичної людини, як у Західній Европі. Тільки систематичні досліди нашого палеоліту збільшать кількість наших матеріялів про палеоліт і розвяжуть справу про час появи людини на Київщині. Але досі й задля инших частин України відомості про палеоліт були дуже нечисленні й не сягали далі від молодших палеолітичних культур. Тепер на південь-сході України знайдено вже мустерську стацію. Беручи на увагу природні умови Київщини та південно-східньої України за часів старшого палеоліту, ми мусимо визнати те, що люди, очевидячки, могли мешкати й тут. Тільки зазначені вище причини заважають ученим розшукати забутки тих людей. Цюю думку цілком стверджує те, що всі українські палеолітичні стації знайдено по краях тих льодовикових язиків, що висунулися до Вкраїни. Київські стації розташовано на західньому боці середнього язика.