Йогансен Майк. Поезії

Поля синіють вечорами.
Посуха.
Весна.
Голод.
Метемемфісис.
Революція.
Мисливська легенда.
Овес росте край неба у пісках.
Ясень.
Вікно зимового вагону.
Люблю тебе — не знаю слів.
Колискова.
Ось іду по рейцi.
Верніться!
Випливає чапля з туманів.
Ах, життя моє — кругле, як м'яч.
Я знаю: загину.
Ви, що, не знаючи мети.
Днi мої, мої дивнi діти.
Заячий вечір. Сніг.
Революція.