Юсікова О.В. Поліські дифтонги у світлі досліджень О.Б. Курило

Мова і культура. — 2014. — Вип. 17, т. 5. — С. 30-35.Стаття присвячена розгляду дифтонгічних вокалів у фонетичній системі говірки села Хоробичі Городнянського району Чернігівської області в аспекті висвітлення типології дифтонгізму як явища у працях О. Б. Курило. Фонема іе у системі наголошеного вокалізму дослідженої говірки функціонує у таких дифтонгічних варіантах: іе, іе, іе (відповідно ненаголошена позиція представлена фонемою е). Домінантною рисою протиставлення наголошеного і ненаголошеного вокалізму досліджуваної говірки є функціонування у наголошеній позиції і дифтонгічної фонеми yo (відповідно ненаголошена позиція представлена фонемою о). Дифтонгічн ий рефлекс yo з рівномірним розподілом тривалості й інтенсивності обох фаз артикуляції є однією з найбільш архаїчних стадій рефлексації *о, на відміну від дифтонгів з нерівною тривалістю й інтенсивністю артикуляції обох фаз – уо, уо, в говірках з більш інтенсивними білоруськими впливами переважає варіант уо.